Неду Неждану відзначено почесною премією Луізи Вайс (Франція)
Керівника драматургічного відділу Центру Курбаса Неду Неждану було відзначено
премією Луізи Вайс за здобутки в драматургії і запрошено у листопаді-грудні 2022 року в
письменницьку резиденцію її імені до Страсбургу. Засновником цієї премії для відомих
літераторів та конкурсу для молоді став Страсбурзький Університет, другий за значенням
після Сорбони у Франції. Щороку автори спільно з засновниками обирають іншу тему
конкурсу, і цього разу обрано «Вільні». Відеозапис для оголошення цієї теми випав саме
на 10 жовтня, і авторці довелося робити його під рашистськими атаками на столицю,
чуючи близькі вибухи і пояснюючи справжню ціну, яку платять українці, щоб бути
вільними. У рамках резиденції автори готують семінари і майстер-класи для студентів, а
також публічні лекції для широкої аудиторії в Національній бібліотеці. Цього разу Недою
Нежданою було запропоновано розповідь про сучасну українську драматургію і діалог
про театр у час війни. Важливо було також презентувати книги, як авторські збірки, так і
антології української драми, видані в Україні (більшість із них – це проєкти
драматургічного відділу Центру Курбаса) та Франції, зокрема «Від Чорнобиля до Криму»
та «Майдан Інферно» (видавництво Еспас д’ен Інстан). Через розповіді, тексти, книги,
фото з вистав французькій аудиторії відкривалася досі невідома Україну – її історія і
сучасність, катастрофи і перемоги, вікові протистояння з росією і мрії про майбутнє.
Також було запропоновано теми про жіночу та феміністичну творчість, документальну
драму і поезію (спільно з французько-німецькою авторкою Мариною Скаловою). У
рамках резиденції у залі Студіум, знаковому місці Університету, пройшли сценічні
читання текстів авторів, які отримали премію, зокрема фрагменти п’єс «Otvetka@ua» у
перекладі французькою Катерини Тарасюк і Віктуар Фейбуа та «Закрите небо» у
перекладі Елли Євтушенко. Ведучим вечора і куратором проєкту був також Паскаль
Майар. Лекції, семінари і читання викликали багато питань від аудиторії. Особливо
вражало публіку те, що попри війну, обстріли і бої, українці лишаються в Україні, на
фронті і в тилу, пишуть і видають книги, ставлять вистави, організовують фестивалі і
гастролі. І це викликало захоплення і повагу. Показово, що саме в цей час Європарламент
у Страсбурзі прийняв знакову резолюцію про визнання РФ державою – спонсором
тероризму та інші вагомі рішення щодо війни. Загалом для україно-французьких взаємин
ці події стали вагомим кроками в інформаційній війні і проривом на мистецькому фронті.
|