НЕЛЛІ
КОРНІЄНКО
ЛЕСЬ КУРБАС: РЕПЕТИЦІЯ МАЙБУТНЬОГО
К.: "Факт", 1998. - 468 с.
К.: "Либідь", 2007. - 325 с.
"Не дивлячись на те, що курбасівська бібліографія
складається з багатьох томів, нині, наприкінці 90-х років, ніяк не можна
сказати, що творчій доробок цього геніального реформатора української
сцени отримав всебічний аналіз. Курбасівська тема є невичерпною, в першу
чергу тому, що його театральне вчення в значній мірі націлене у майбутнє.
Воно вимагає осмислення не тільки як факт історії нашої культури, але
і як можлива модель її подальшого розвитку.
На цьому шляху великим кроком уперед є фундаментальна праця Неллі Корнієнко
"Лесь Курбас: репетиція майбутнього".
Цю книгу важко визначити в існуючій сьогодні системі наукових жанрів.
Скоріш за все, її можна розглядати, як футурологічну спробу синтезу
підходів та методологій. Текст книги синхронізує життя і творчість Леся
Курбаса - "людини, яка була театром" - з хронологією європейської
культури ХХ сторіччя. Створений Лесем Курбасом театральний простір з
його невичерпною, потужною творчою енергією, розглядається автором як
модель функціонування культурних механізмів, як "perpetuum mobile
життя".
Ця праця є сучасним історико-теоретичним дослідженням, в якому багатий
фактологічний матеріал вводиться в широкий контекст філософії та культури
доби Курбаса - доби модерну та класичного авангарду, Штайнера і Флоренського,
Станіславського та Мейєрхольда, Крега та Рейнхардта. Окрім цього, ця
книга є однією з перших в сьогоднішньому українському театрознавстві
спроб поєднати історіографію та сучасну теорію".
Ольга Островерх. Фрагмент з рецензії на книгу Н. Корнієнко "Лесь
Курбас: репетиція майбутнього".
"Центральна тема української авторки - Курбас
і смерть. Безприкладна творча напруга у незмінній тіні останньої...
Курбас Неллі Корнієнко апробує рішуче весь світовий спектр сценічних
можливостей - апробує як метонімію культури взагалі і культури національної
зокрема... Йдеться, власне, вже не стільки про очевидну ерудицію автора
- йдеться про його метод, спрямований у бік максимального наближення
до методу самого майстра, який у лічені хвилини історії спробував свою
національну культуру ввести у річище світової.
І ввів, що й показує автор.
І розплатився за свій подвиг...
Драма національної катастрофи тут обернулася катарсистичним жестом її
історіографічного й історіософського відтворення.
Вадим Скуратівський. Трагічно-захоплююча ретроспекція//Кіно-Театр.
- 1998. - №6.