ВИДАВНИЦТВО
Н.М.Корнієнко: "Нелінійне театро(мистецтво)знавство:
постнекласичний ландшафт. Від Фауста до Протея"
Чи може половинка яблука важити більше цілого?
Чи може слон поміститися в каструлі?
«Хто» такий К-мезон – найменша частка чи тест на нові виміри
у театрі?
Чи може річ у виставі правити за персонажа і чому гнана донедавна
еклектика – нині така ефективна?
Чому сучасне театрознавство не чує тиші і запахів, шереху і
тактильних викликів театру? Не розуміє стратегій Недіяння чи
нелінійності, не відчуває шостих, сьомих вимірів? Чому технології
стають нині художнім суб’єктом?
Чому підсвідомість і парсичні енергії так непередбачувано дарують
нам метафізичні і екзистенційні виміри театру? Чи є майбутнє
у театру психологічного?
Що таке інноваційний лідер у мистецтві-ХХІ? Чому Поет і Вчений
вчергове в історії зіллються у єдину цілість в новому діалозі?
Що таке актуальне мистецтво – у сучасному постнекласичному ландшафті?
І чому Фауст поступився Протеєві?
Над цими та іншими запитаннями читач одержить привід задуматись
в діалозі з книгою академіка, доктора мистецтвознавства Неллі
Корнієнко Нелінійне театро(мистецтво)знавство: постнекласичний
ландшафт. Від Фауста до Протея. – К. «Альтерпрес» -
2013, 272 с.
Роботу виконано згідно наукових планів НЦТМ імені Леся Курбаса
та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
імені М.Рильського НАНУ
Рецензенти:
Кизима В.В., доктор філософських наук, професор, завідувач
кафедрою філософії наук і культурології, керівник Лабораторії
постнекласичних методологій Центру гуманітарної освіти НАНУ;
Добронравова І.С., доктор філософських наук, професор, завідувачка
кафедрою філософії і методології науки Київського національного
університету імені Тараса Шевченка
Корнієнко Неллі. Нелінійне театро(мистецтво)знавство: постнекласичний
ландшафт. Від Фауста до Протея. Монографія. – К., 2013 - 225
с.
Автор ініціює новий напрям у гуманітаристиці, зокрема, у мистецтвознавстві.
Це вже друга монографія на цьому шляху, орієнтованому на театр
і художню культуру як нелінійні, відкриті, самоорганізуючі системи
з високими ступенями свободи. Напрям може бути означений як
синергетика художньої культури, або ширше – як нелінійне мистецтвознавство.
Дослідження таких феноменів, як Принцип недіяння, нанотехнології
в художній культурі, театр у контексті квантового світу; суб’єктність
художньої культури, постнекласичний ресурс театру екзистенційного,
метафізичного та психологічного; парсичні енергії театру; експансії
театру; інноваційний лідер в культурі ХХІ ст.; актуальне мистецтво;
принципово нова роль культури у третьому тисячолітті; шлях від
Фаустівської культури до Протеєвої, - неуникно ставить на порядок
денний питання про можливість нового онтологічного прецеденту.