укр / eng / pol

ПРОЦЕСІЯ ОБРАЗІВ

Міжнародний освітній проєкт


Загальна інформація

Назва проєкту          “Процесія образів
Місце виконання       Україна, Сербія, Нідерланди
Період виконання    2007-2009 роки

Цільова аудиторія
• професійні театральні діячі різного профілю (перформери, актори, танцівники, режисери, техніки, менеджери, художники тощо)
• мережеві мистецькі організації, що вже існують: регіональні, національні, міжнародні
• державні інституції, школи та університети
• представники місцевої, регіональної та центральної влади
• місцевий глядач


Виконавці проєкту

Пересувна Академія Сценічних Мистецтв
(Moving Academy for Performing Arts – МАПА)
Oude Nieuwstraat 13 - I
1012 TD Amsterdam, Netherlands
контактна особа: Iде ван Хейнінґен
тел: +31 20 422 66 23
факс: +31 20 422 66 24
info@mapa.nl; www.mapa.nl

Державний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
Володимирська 23-В
01 034 Київ, Україна
контактна особа: Олександр Чайка
Тел/факс: + 38 044 279 4783
mapa.ukraine@gmail.com , center@kurbas.org.ua, http://kurbas.org.ua

Центр Театральних Досліджень „ПОДИХ”
(DAH Theatre Research Centre – DTRC)
Maruliceva 8
11 000 Belgrade, Serbia
контактна особа: Ядранка Анджеліч
тел: + 381 11 2441 680
факс: + 381 11 2441 680
dahteatar@sbb.co.yu / andjelicj@ikomline.net http://www.rex.b92.net/dah


Мета проєкту

Посилення позицій незалежного (недержавного) театру в Україні та Сербії, професіоналізації його діяльності, вдосконалення навичок управління та способів подачі творчого продукту, а також встановлення міцного зв’язку між незалежним театральним сектором та інституціями регіону.


Базові принципи роботи проєкту

У межах проєкту передбачається проведення серії освітніх заходів у форматі кількаденного майстер-класу – від 7 до 21 днів інтенсивної роботи. Тематика майстер-класів обирається організаторами відповідно до експертної оцінки локальних потреб та складається у послідовність, яка дозволяє учасникам розвивати необхідні навички протягом усього часу роботи проєкту.

Заняття проводяться в Україні та Сербії фахівцями МАПА з Нідерландів та власниками Майстер-дипломів МАПА з різних країн Європи. Учасників для кожного майстер-класу підбирають керівники проєкту на основі Анкет-аплікацій, що їх можуть подати усі охочі. Безпосередній відбір учасників відбувається під час 4-денного майстер-класу Прослуховування, за підсумками якого викладачі відбирають групу учасників для участі у подальших майстер-класах.

Орієнтовний перелік майстер-класів, які передбачається здійснити в рамках 3-річного проєкту:
- Менеджмент у мистецтві
- Лідер у мистецтві. Побудова команди
- Організація постановки
- Організація приміщення для постановочної роботи (студії)
- Рух, композиція і драматургія
- Сценографія
- Світловий дизайн і світлова техніка
- Фото- та проекційна техніка
- Музика у театрі
- Відео у театрі

Протягом другого та третього року проєкту майстер-класи будуть орієнтовані на створення спільної вистави “Процесія символів”, головними персонажами якої будуть простір, сценографія і виконавці. Завданням учасників буде створити перелік (процесію) персональних символів, а також символів їхньої країни. Елементи для драматургії та візуалізації вистави будуть формуватися за допомогою цих персональних символів кожного. Вистава за підсумками роботи проєкту буде випущена у квітні 2009 р. Планується також силами учасників організувати гастрольні покази, які відбудуться у партнерських організаціях, сусідніх країнах та країнах ЄС – Австрії, Німеччині, Данії, Нідерландах, Бельгії.

Учасники проєкту отримують сертифікати про проходження курсу навчання одного з трьох рівнів: Сертифікат МАПА; Диплом МАПА; Майстер-диплом МАПА, які слугують розпізнавальним знаком в подальшій співпраці з сотнями вихованців МАПА з різних країн Європи.


ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ
першого року роботи проєкту
(1 травня 2007 – 1 травня 2008)

1. КООРДИНАЦІЙНА ЗУСТРІЧ
(Амстердам/Утрехт: 13 – 16 травня 2007)
Цей майстер-клас проводять професори Вищої школи Мистецтва та Економіки, Утрехт. Учасники – керівники проєкту від сторін-виконавців проєкту – розглянуть усі аспекти організації проєкту: планування, пошук коштів, складання коршторисів, організація спілкування та взаємодії, оцінка результатів, тощо.
Тривалість – 4 дні

2. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЄКТУ
(Київ: 30 червня, Харків: 2 липня, Львів: 4 липня)
На презентації проєкту співробітники МАПА разом з партнерами пояснюють принципи роботи проєкту, візуалізують певні аспекти роботи, демонструють результати (відео) з уже реалізованих в інших країнах проєктів, відповідають на запитання. Після презентації проєкту потенційні учасники заповнюють та подають Анкети-аплікації для участі в одному або кількох майстер-класах, запланованих на перший рік.
Тривалість – 1 день

3. ПРОСЛУХОВУВАННЯ / ВІДБІР (двічі)
(Київ: 06 – 09 липня 2007, Харків: листопад 2007)
Майстер-клас Прослуховування виконує подвійну роль: учасники протягом чотирьох кількох днів тренінгу знайомляться зі стилем та принципами роботи МАПА, а викладачі – знайомляться з учасниками та відбирають групу для основних майстер-класів .
Тривалість – 4 дні

4. ЛІДЕР У МИСТЕЦТВІ. ПОБУДОВА КОМАНДИ
(Київ: 1 – 15 вересня 2007)
Як трансформувати власне захоплення у театральну форму і на основі взаємодії та підтримуючого лідерства знайти та побудувати навколо себе команду? У цьому майстер-класі досліджуватимуться параметри лідерства і командної роботи в контексті вироблення художнього продукту – для того, щоб учасники краще усвідомили свої власні способи спілкування та альтернативи, які у них є.
Тривалість – 14 днів

5. “СВІТЛОТІЛА”
(Київ, 9 – 23 січня 2008)
На цьому майстер-класі досліджуватиметься взаємодія між актором, простором та світлом. Робота зосереджена на таких елементах: сприйняття простору, поняття театрального та робочого простору, сценарію та світла у технічному розумінні. Тут вивчатиметься простір фізичного театру і способи його модифікації та маніпуляції за допомогою світла, масок та руху. В роботі випробовуватимуться різні можливі освітлення – загальне світло приміщення, спеціальне студійне світло, навіть кишеньковий ліхтарик – важливо досягти розуміння того, що любий вибір має значення, і структурувати ці значення у сценографію, що, на думку представників МАПА, є драматургією театрального простору.
Тривалість – 14 днів

6. ТЕАТРАЛЬНА ПРОЕКЦІЙНА ТЕХНІКА
(Київ, 01-15 квітня 2008)
Протягом майстер-класу учасники навчаються влаштовувати сценічні декорації за допомогою звичайної або цифрової фотокамери, слайдів або проєкторів. Вони навчаються розбиратися в екранах, фронтальних і тилових проекціях, лінзах і оптиці, відео-проєкторах, але що найбільш важливо, вони навчаються візуалізувати своє мистецьке бачення. Кінцева мета – зробити повторювану проекційну виставу в рамках драматургічної концепції, яка включає акторів, простір, ритм та звук.
Тривалість – 14 днів

7. КОНСУЛЬТАЦІЯ (тричі)
(на вимогу)
Проєктом передбачена можливість візиту будь-яких фахівців МАПА в якості консультантів для вирішення нагальних потреб на вимогу партнерів.
Тривалість – 4 дні




ЛІДЕР У МИСТЕЦТВІ. ПОБУДОВА КОМАНДИ

Анотація

МАПА працює для інноваційних, незалежних, театральних компаній малого масштабу. Театр малого масштабу визначається як “такий, де художній процес і його кінцевий продукт породжується самими митцями.” Це означає, що митці здатні не тільки втілити власний театральний задум, але й здійснити організаційну підтримку, яка їм потрібна для донесення їхніх бачень до глядача. МАПА переконана, що менеджмент завжди має слугувати мистецтву [яким він управляє], а не сам собі. У поняття “малий масштаб” ми вкладаємо гнучкість, мобільність, ефективність, керованість, комунікативність, і, звичайно ж, малий бюджет. (Але ‘малий масштаб’ не завжди те ж саме, що й ‘малий розмір’). Щоб створити організацію “малого масштабу”, потрібно вдосконалювати не тільки свої професійні мистецькі якості, але й організаційні навички, поведінку, спілкування, тощо. Потрібно знати як професійно продукувати виставу.

Цей майстер-клас сфокусовано на багатьох питаннях, які постають у ході організації театральної постановки. Оскільки в рамках одного майстер-класу неможливо покрити усі організаційні аспекти, майстер-клас не зачіпає такі питання, як маркетинг та фандрейзинг. Тут ми пропонуємо пояснення базових понять і зразків театральної постановки.

За минулі роки МАПА стала місцем знайомства молодих професіоналів інноваційного театру та танцю зі Східної, Центральної та Західної Європи. Багато хто з учасників суміщали у своїй роботі три аспекти: режисуру, педагогіку і менеджмент. Хоча ці ролі бувають дуже відмінними, ми дедалі більше розуміємо, що в них дуже багато спільного. У кожній з них, щоб досягти певного (мистецького, педагогічного або організаційного) результату, нам доводиться взаємодіяти з людьми. Часом ми працюємо режисерами з акторами, які відмовляються розуміти наші мистецькі цілі; ми вчимо учнів, яких може цікавити, а може й не цікавити те, що ми від них хочемо; ми намагаємось утримати вкупі команду, щоб здійснити постановку, якої дуже прагнемо.

Точка зору

У мистецьких процесах ми скоро починаємо розуміти, що важливі не тільки творчість і уявлення, дуже багато залежить і від того, як ми співпрацюємо з іншими. Якість цієї співпраці залежить від багатьох факторів: нашого особистого характеру та звичок, характеру та звичок людей, які з нами працюють; їхнього досвіду; культури; цілей проєкту; професійних навичок; етики тощо. У залежності від усіх цих факторів ми обираємо певний стиль лідерства, або автоматично приймаємо певний стиль. Добре відомі, наприклад, такі стилі лідерства:

§ “традиційний режисер”, який використовує команду для реалізації свого мистецького задуму і приймає усі рішення у процесі роботи самостійно;
§ “командний режисер” який сприяє процесу, у якому мистецька ідея та способи її втілення розробляються командою.

Як і в педагогіці (де існує авторитарний вчитель, інтерактивний вчитель тощо), у менеджменті є керівники, які набули стилю домінуючого лідера. МАПА побудувала свій освітній курс і філософію тренінгу на теорії “мистецького проводу”. Мистецький провід визначається як метод лідерства, який сполучає структуру і творчість з живим процесом і взаємодію з постановкою, акторами, мистецькими командами, менеджерсько-адміністративним штатом і з самою організацією. Добрі провідники вміють рефлексувати і багато чому навчаються у процесі своєї роботи. Вони добре знають себе (особистість, сильні та слабкі сторони, переконання тощо), і не бояться зустрітися віч-на-віч з власними страхами. Добрі лідери також знають, як розкрити свою творчу енергію і вивільнити її найкраще у довколишніх. Можна не сумніватися, що усі люди здатні стати добрим лідером, але більшість блокує своє “я” якраз у той момент, коли треба негайно скористатися цими здібностями.

У майстер-класі “Лідер у мистецтві. Побудова команди” ми досліджуватимемо параметри лідерства і командної роботи в контексті художньої постановки, для того, щоб учасники краще усвідомили власні способи спілкування та альтернативи, які у них є. Особлива увага приділятиметься мистецькому проводу як стилю лідерства.

Зміст

вступ   розділ 8 мова тіла
розділ 1 місія розділ 9 нагляд
розділ 2 творчий процес розділ 10 оцінка результатів
  як відбувається творчий   поради при проведенні
  процес?   зборів для оцінки результатів
  складні моменти   міфи і реальність з приводу оцінки
       
частина 1 мистецький провід частина 2 лідерство
       
розділ 1 якості проводу розділ 1 стилі лідерства
  маски   ефективне лідерство
  тінь розділ 2 десять основних етапів вистави
  проекція розділ 3 ‘годувати компанію'
  настрій проводу розділ 4 самовпевненість
  піраміда потреб Маслова   сумніви і віра: у себе та інших
  потреби розділ 5 сила і безсилля
розділ 2 спрямування і структуру-   страх
  вання художнього процесу   симбіоз
  цілі проводу розділ 6 прийняття рішення
  принципи проводу розділ 7 конфлікти
  добре підготовані члени групи
причини конфліктів
  застереження   способи вирішення конфліктів /
розділ 3 внутрішній процес проводу   стратегії
розділ 4 десять заповідей   поради у вирішенні конфліктів
  провідника у мистецтві   проблеми у спілкуванні
  реальність і міфи щодо проводу   приховані конфлікти
розділ 5 моделі проводу   конфлікти у групах
розділ 6 ефективність команди  

 

  режим завдання    
  режим групи    
  індивідуальний режим    
розділ 7 ознаки процесу частина 3 рекомендації
  під-особистісність    
  внутрішній критик    
  індивідуальні потреби    
  активне слухання    



СВІТЛО(ТІЛА)

Анотація

Цей майстер-клас МАПА торкається радше важливих питань для перших кроків у роботі зі світлом та порожнім театральним простором, ніж дизайну і світла. Тут ми досліджуватимемо взаємозв’язки між актором, простором та світлом. Робота майстер-класу зосереджена на таких елементах: тренінг, театральний простір, робочий простір, світло у театральному розумінні, сценарій. Тут вивчатиметься простір фізичного театру і способи його модифікації та маніпуляції за допомогою світла, масок та руху. Надзвичайно важливо розуміти, як виконавець може спілкуватись зі світлом. Усе, що з'являється у театральному просторі має своє значення: від хусточки на підлозі до напіввідчиненої завіси. Учасники майстер-класу зможуть випробовувати театральне світло студії, звичайне та чергове світло приміщення, або навіть світло ліхтарика чи свічки, переконавшись, що будь-який вибір має своє значення, а структурування цих значень веде до того, що у розумінні МАПА є мистецтвом сценографії: драматургії театрального простору.

Тренінг матиме особливий фокус на сприйнятті простору. Учасники навчатимуться користуватися осями свого тіла у відношенні до простору. Термін “простір” розуміється тут як простір, необхідний виконавцеві для показу ”причини свого руху.” Учасникам буде продемонстровано, що все йде від необхідності, існує вибір – іти у просторі, чи стояти. Ми розглядатимемо і пояснюватимемо наслідки простих дій – заплющування очей, користування голосом, артикуляцією тіла тощо. Усе має бути наслідком свідомого рішення. Рішення передавати, приймати чи спостерігати. У нашому підході важливе місце посідає глядач. Він є також елементом процесу – бажаним і чутливим. Актор може спрямовувати себе на глядача, шукати діалогу, або вступати з ним у діалог. Виконавець і глядач належать до спільного театрального простору, і це змушує актора дуже чітко усвідомлювати якість простору, потрібну йому для спілкування.

Учасникам майстер-класу буде надана базова технічна інформація про світло, вони також зрозуміють, який театральний вплив на простір може справити світло. Їм буде запропоновано розпочати діалог зі світлом. Світло змінюється – виконавець реагує або рухається, світло реагує, не реагують ні світло, ні виконавець... Цей погляд на використання світла в театрі отримає технічну основу. Учасники познайомляться з різними типами прожекторів, лінз, променів, з різкістю, твердістю, м'якістю. Їх також вчитимуть основ електрики. Студія МАПА повністю обладнана для того, щоб демонструвати, якими приладами для яких цілей краще скористатись. Учасників будуть просити постійно повторювати подумки головні питання світлової техніки: “Для чого зроблений цей пристрій? Що він робить і як я можу це використати у своєму мистецькому баченні? Що мені потрібно, щоб здійснити свій театральний задум?”

Зміст

розділ 1 теорія світла розділ 5 колір
  загальна інформація розділ 6 збирання студії
  світло у театрі   коробка-модель
розділ 2 електрика   робота з алюмінієвими конструкціями
  загальна інформація   безпека
  електрика у театрі розділ 7 світло і фокус
  з'єднання приладів розділ 8 підвішування і настройка прожекторів
розділ 3 театральне обладнання   світловий план, лист (перелік) з'єднань

  характеристики прожекторів   безпека
  лампи розділ 9 відбиття і поглинання
  оптика розділ 10 “світловий сценарій”
  типи прожекторів   лист реплік
розділ 4 освітлення сцени   менеджмент сцени
  типи сцен   загальні зауваження, поради
  освітлення сцени    
  промінь світла   публічна презентація
  кути світла    


ТЕАТРАЛЬНА ПРОЕКЦІЙНА ТЕХНІКА

Анотація

З погляду МАПА, проекція – це не просто привабливе доповнення до освітлення. Проекція робить світло більш конкретним, майже відчутним на дотик, а значить – додає сцені ще один вимір. Вона визначає театральний простір своєю чіткою, переважно прямокутною формою. Але проекція може також створювати загадкову, непевну атмосферу, наприклад, об'єкт може літати по сцені, коли проєктор знаходиться у виконавця в руках. Якщо використовувати для проекційних екранів різні матеріали, можна добитися різних ефектів – творчий підхід відкриває безкінечні можливості. Користуючись словником МАПА, відмінність між проекцією об'єкту та кольору, або абстрактного образу, можна порівняти з відмінністю між анекдотом та емоцією.

Згідно з філософією МАПА, проекція дає ще один спосіб дослідження понять фокусу і простору, а також спосіб визначення і трансформування простору. У сучасному театрі проекція дедалі більше замінює на сцені звичайні декорації, отже, на нашу думку, предмет цього майстер-класу є дуже актуальним.

Після кожного теоретичного викладення учасникам пропонуватиметься практичне завдання, в якому вони виготовлятимуть власні слайди за допомогою фарб, чорнила, чорно-білої плівки або фотографічних методів. Для обробки фотоплівки протягом курсу можна влаштувати невеличку темну кімнату. Після цього група перейде до розробки мистецьких ідей учасників майстер-класу, тут буде змога скористатися широким вибором проекційної техніки і проекційних екранів. Увесь процес стоїть на зведеному сценарії, який описує не тільки образи, які треба проєктувати, але й рух акторів, світло і звук.

Після майстер-класу учасники з великою насолодою розроблятимуть власні мистецькі ідеї, користуючись цією, на перший погляд складною і стерильною технікою. Протягом курсу вони навчаться влаштовувати сценічні декорації за допомогою фото або цифрової камери, слайдів або проєкторів. Вони розбиратимуться в екранах, фронтальних і тилових проекціях, лінзах та оптиці, відео-проєкторах, але, що найбільш важливо, вони навчаться візуалізувати мистецьке бачення.

Зміст

розділ 1 історія розділ 4 проекційна практика
  тіньова проекція доісторичних часів   формула лінз
  тіньові шоу   затемнення
  “laterna magica”   розчинення
  “le chat noir”   mate-track
  кіно і театр   наведення проєкторів
  слайд-проєктор   система зборки “vr”
розділ 2 проєктор   обслуговування
  джерело світла розділ 5 робота в студії МАПА
  система лінз   проєктор Linnebach
  лінзи   профільні прожектори
  налаштування   проекція і освітлення
  формула лінз   зведений сценарій
  формати слайдів   проекція з короткої відстані
  настройка проєктора   базові принципи
  проекційні екрани   великі сценічні проєктори
  гаряча точка    
розділ 3 слайд   вправи
  типи рамок    
  скло або рамка    
  малювання на склі    
  фотографічні слайди    
  гелі    
  рамкові слайди